Тягати, га́ю, єш, гл.

1) Таскать, тащить. Велике діло борону тягати! Гліб.

2) Тормошить, терзать. Сірко…. немилосердно тягав на всі боки нещасного ведмедя, тільки шмаття летіло. Левиц. І. 1. 230.

3) Объ одеждѣ: носить, таскать. Не тягайте такого добра по грядках. Не тягай цієї спідниці в буддень.

4) Вытаскивать. Щоб не перемокли коноплі, пійшла…. тягати їх. Грин. II. 154. Тягайте петрушку. Чуб.

5) Таскать, красть. Скрізь ведмідь той мед тягає. Гліб.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 301.