Тьма, тьми, ж.

1) Тьма, мракъ. Одсунув віконце — у тьмі щось мріло. МВ. (6. 1862. І. 85).

2) Невѣжество. Чужі народи в тьмі зістались, не просвітив їх, не прославив. К. Псал. 326.

3) Множество. Колесниця божа дивна тьмами воїнства гобзує. К. Псал. Тьма-тьмуща, тьматемрява. Несмѣтное количество. Ном. № 7688. Та тамечки тьма-темрява усякої птиці; тьма-темрява черви кишить. А люду-люду — тьма темрява. Харьк.

4) Насѣк. Pyralis. Вх. Пч. І. 7.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 299.