Тучний, а, е.

1) Жирный. Тучні ягнята. К. Псал. 263.

2) Плодородный. Земля тучна. К. Псал. 239.

Тучний, а, е. Грозовый. тучний дощ. Сильный, но кратковременный дождь съ грозою. Ой ідуть дощі усе тучнії. Грин. III. 637.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 298.