Тучений, а, е. Откармливаемый, угощаемый. Гість непрошений не дуже буває тучений. Ном. № 11894.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 298.