Туркання, ня, с.

1) Воркованіе горлицы, туркавки. Шейк.

2) Толкованіе одного и того-же. Набридли і синові жінчинії туркання. Чуб. II. 434.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 296.