Турати, ра́ю, єш, гл. Обращать вниманіе. Та того козак, того Нечай, того не турає. АД. II. 71. Собаки брешуть, а він і не турає. Борз. у. Кошеня й не турає, що собаки брешуть. Борз. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 295.