Тузлук, ка, м.

1) Щелокъ для бученія бѣлья. Положи сорочку в тузлук. Лебед. у.

2) Разсолъ, въ которомъ солятъ рыбу. Черном.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 293.