Трус, су, м.

1) Трясеніе.

2) Землетрясеніе. Трус великий по місцях (буде). Єв. Л. XXI. 11.

3) Обыскъ.

4) Смятеніе, шумъ; страхъ. Як ось трус, галас, крик!… ввесь двір загомонів. Г. Арт. (1861. III. 82). Такого трусу нагнали йому.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 290.