Трудний, а, е.

1) Трудный, нелегкій, тяжелый, стоющій много труда, горя. Пані, серце, се мої трудні гроші…. я позбувся жінки своєї. Рудч. Ск. І. 163.

2) Удрученный. Серце моє трудне! Чого ти бажаєш, що в тебе болить? Шевч. Трудний сяду і заплачу, що Ярини я не бачу. Гол. ІІІ. 372.

3) Усталый. Ой коню мій, коню, що ти такий смутний? Що ти із дороги прийшов такий трудний. Гол. Мати з великої оруди та й гей трудні були. Федьк.

4) Тяжело больной. Там такий трудний чоловік, що навряд чи видужає.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 289.