I. Троян, на, м.

1) Отецъ, имѣющій трехъ близнецовъ. Черк. у.

2) Тройка (лошадей). Максим подарував Чіпці троян добрих коней. Мир. ХРВ. 342.

3) Родъ танца. Пустилась трояна, приспівуючи. Г. Барв. 45.

4) Раст. Trifolium pratense L. ЗЮЗО. I. 139.

II. Троян, на, м. = Трійка. Вх. Зн. 71.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 288.