Тропа, пи, ж. Стезя, путь, направленіе слѣдовъ. Тропа моя по всьому світу. Г. Барв. 179. Пішов собі чоловік шию тропою, що росказала жінка. Мир. ХРВ. 12. Тропою вашою йшов я. Черк. у. Вхопити тропи, набігти тропи. Найти дорогу, попасть на дорогу, сообразить, смекнуть. Як би мені вхопити тієї тропи, де щастя. Г. Барв. 411. Не вхопила тропи, куди йти. Мир. ХРВ. 389. Пливу по широкому морю, як човен без весельця і не набіжу тропи. Г. Барв. 300. У тропі, тропою. Слѣдомъ. Повернувся незабаром, а за їм у тропі лікарь прибіг. МВ. (О. 1862. І. 102). Ми їхали у тропі за тобою. Сторож тропою за ним, та й бачив, що бочонок схований був у погребі. Екатер. у. Ум. Тро́пка. Мет. 293.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 286.