Трина, ни, ж. Употребляется также и лишь во множ. ч. съ тѣми-же значеніями.

1) Сѣнная труха, измельченное сѣно или солома. Шейк. Фр. Пp. 177.

2) Опилки древесныя. Н. Вол. у. Чому вітер несе трину? бо вона дрібненька. ЗЮЗО. II. 442. Ум. Три́нка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 283.