Травний, а́, е́

1) Удобоваримый, съѣдобный. Левч. 167.

2) Питательный. Не хліб добрий, травний, не то що торішній, що не знать, що й їв. Кременч. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 278.