Про УКРЛІТ.ORG

точитися

Точитися, чу́ся, чишся, гл.

1) Точиться на токарномъ станкѣ.

2) Точиться, остриться.

3) Цѣдиться, литься, течь. Чия кров і досі точиться? Стор. МПр. 92.

4) О зерновомъ хлѣбѣ: очищаться на грохотѣ. Із пшениці, що точилась у решетах, милась, поки чистая як сонце й світла становилась. Мкр. Н. 33.

5) Катиться. Точилися вози з гори. Гол.

6) Идти шатаясь, покачиваться, склоняться на одну сторону. Голова йому (п’яному) закрутиться, то він так і точиться. Кв. II. 257. Він собі такий чоловік, — куди хто пхне, туди й точиться. Харьк. г.

7) О времени, дѣйствіи: длиться, тянуться, продолжаться. Гульба точилась до самого світу. МВ. (О. 1862. III. 49). А тим часом розмова точиться та точиться. МВ. (КС. 1902. X. 145).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 277.

вгору