Торочити, чу, чиш, гл. Обшивать бахромой. В сусідоньки я була, рушнички торочила. Грин. III. 197.

Торочити, чу, чиш, гл. Говорить одно и то-же, твердить, говорить вздоръ. Я тобі сто разів торочила. Г. Барв. 506. Дурний дурне й торочить. Ном. № 6165.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 277.