Топтуватий, а, е. Плотно набитый, натоптанный. Великий дуб, та дупловатий, а малий, та топтуватий.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 274.