Топитися, плюся, пишся, гл.

1) Топиться. Не топись, козаче, марно душу згубиш. Н. п.

2) Расплавляться, растапливаться, оплывать, таять. Свічка топиться. Шейк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 273.