Про УКРЛІТ.ORG

топити

Топити, плю, пиш, гл.

1) Топить, потоплять. Веди мене, моя мати, та де вода холодніша, топи мене, моя мати, а що я найкращіша. Мет. 263.

2) Топить (печь). Чужу хату топить — свої очі сліпить. Шейк.

3) Плавить, растапливать, вытапливать. З вас деруть ремінь, а з їх бувало й лій топили. Топити скло. Выдѣлывать стекло. Шух. І. 18.

4) — молоко́. Топить молоко.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 273.

вгору