Тлінний, а, е.

1) Тлѣнный.

2) Изможденный, истощенный. Рк. Левиц. У нього ледь тлінна душа в тілі. Онъ еле дышетъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 268.