Тимпанник, ка, м. Родъ барабанщика. Два тимпанники стали перед його (гетьмана) з срібними бубнами…. Сомко звелів ударить своїм тимпанникам у срібні бубни. Ущух трохи галас (у раді). К. ЧР. 335.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 261.