Тил, лу, м.

1) Задняя часть, сторона чего нибудь. Шейк.

2) Прикладъ? Бачиш рушницю? Так тобі тилом і дам. Н. Вол. у. Ум. Тило́к, тило́чок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 260.