Тесля, лі, м.

1) Плотникъ. Котл. Ен. VI. 48. Єв. Мр. VI. 3.

2) ж. = Теслиця. Вх. Зн. 69. Ум. Те́слик, те́сличок, тесельчик. В лісі, лісі буковім ой ішло, йшло два тесельчики, сікуть, рубають санбір деревце. Лукаш. 157.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 259.