Тертися, тру́ся, трешся, гл.

1) Тереться. Колесо треться. Ком. II.

2) Тереться, постоянно быть гдѣ. Тертися по під вікнами. Левиц. І. Поміж пани треться, то всякого дива наслухається. Св. Л. 82.

3) О рыбахъ: метать икру. Шух. І. 225.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 258.