Тернівка, ки, ж.
1) Наливка изъ терня. Мкр. Г. 34. Вип’єм з півкварти тернівки або що. Греб. 304.
2) мн. Раст. Primus institia L. Вх. Зн. 69. Ум. Терні́вочка.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 257.