Теремок, мка, м.
1) Ум. отъ терем.
2) Игрушечный домикъ. От тобі кукли й теремки. Ном. № 7854.
3) Вѣнокъ изъ искуственныхъ цвѣтовъ: а) для ношенія на головѣ. КС. 1893. XII. 449. б) для украшенія образовъ и вообще того угла, гдѣ образа. Сим. 132.
3) мн. Бахрома. Черниг.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 256.