Темниця, ці, ж.

1) Темная комната. Шиють шевчики у світлиці, а кравчики у темниці. Н. п. Шейк.

2) Темница, тюрьма. Там стояла темниця кам’яная. Що у тій то темниці пробувало сімсот козаків, бідних невольників. АД. І. 230. Лучче було б, мій сину, на волі гуляти, як тепер із темниці в вікно виглядати. Грин. III. 690. Ум. Темничка, темниченька. КС. 1883. VI. 214.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 253.