Твердий, а, е.

1) Твердый.

2) Крѣпкій. Дзеркало ясне з твердої сталі. К. Іов. 83. Благословіть дітей своїх твердими руками. Шевч. Щоби він пошукав меду та твердого. Гол. III. 469. Твердий жаль. Гол. Твердий сон. Шейк.

3) Суровый, жестокій. Тверду війну будемо мати. Драг. 266. Тверда зіма. Гол. III. 399. Ум. Тверденький, твердесенький. Такий, рибцю, тверденький жаль. Гол. IV. 503.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 250.