Таця, ці, ж.

1) Подносъ. К. МБ. XI. 147. Кругом стін полиці, а на тих полицях срібні, золоті і кришталеві кубки, коновки, пляшки, таці. К. ЧР. 38.

2) Дика таця. Раст. Senecio umbrosus W. et Kit. Шейк. Ум. Тацька, тацечка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 250.