Тасувати, су́ю, єш, гл.

1) Тащить. Вода так її в прірву й тасує. Харьк. у.

2) Колотить. Києм тасував він смерть суху, безносу. Мкр. Н. 34.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 249.