Тарапата, ти, ж.

1) Родъ игры въ мячъ. О. 1861. XI. Св. 36.

2) Хлопоты, безпокойство. Не старіють літа, тільки тарапата. Ном. № 7218. Ум. Тарапатка, тарапаточка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 247.