I. Так нар.

1) Такъ, такимъ образомъ. Так Іван скакає, як му скрипки грає. Шейк. Так саме, так само. Точно такъ, такъ точно. а чом не так? А почему и нѣтъ? Грин. І. 63. Не з так. Не очень. А що ж вона, хороша? — Не з так то, поганенька. Кост. (О. 1862. VI. 49). так-сяк. Кое-какъ. Сяк-так на косяк, аби не полюдськи. Шейк. Так таки. Вотъ такъ. Так таки й поїду, тебе не спитавшись. Так досто́ту. Такъ точно. Так достоту, як і торік гине товар на селі. Васильк. у. Так то вже. Ужъ такъ, такъ сильно. Так то вже мене лає. МВ. (О. 1862. III. 41).

2) Безъ этого, безъ того. Журбою не накличу собі долі, коли так не маю. Шевч. —

3) Да, такъ. Отсе, так, так! Сказал так, та не в смак. Шейк.

4) Такъ, безъ причины, безъ цѣли, безъ дѣла, напрасно. Я так прийшов.

5) За так гро́шей. Даромъ, безденежно, безвозмездно. Ум. Такеньки, такечки. І так він те слово тихо, такеньки смутно промовив. МВ. (О. 1862. III. 55).

II. Так, сз. То = Дак. Та як випустили його в море, так він то пурне, то вирне.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 243.