Ся мѣст.

1) Ж. р. отъ сей. Ся вже пасок тридцять ззіла. Ном. № 8655.

2) Ся, себя. Літа маї молодії, де ви ся поділи? Н. п. Згадав, ся зволив та й удоволив. Ном. Як ся маєш? Какъ поживаешь?

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 239.