Сушити, шу́, шиш, гл.

1) Сушить. Сорочки попрала, — треба сушити.

2) Сущить, крушить. Не суши серденька ти мені. Мет. 45. Мовчанка не пушить, головоньки не сушить. Ном. № 1117.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 234.