Сухий, а, е.

1) Сухой. Кобила рушила сама на сухе. Чуб. III. 426. Сухий, як перець. Ном. № 13138. Сухий дуб.

2) Сухой, бездождный. Сухий марець, мокрий май, — буде жито, коби гай. Ном. № 446.

3) О человѣкѣ: сухощавый, изсохшій. Ще й досі не вмерла, але вже така суха стала…. що й страшно на єї глянуть. Чуб. II. 48.

4) Сухе по́ле. Не унавоженное поле. Шух. I. 170.

5) Сухо́го дуба везти. Говорить напраслину. Ольгоп. у. 6. — четверг. Послѣдній четвергъ передъ Петровымъ постомъ. Радом. у. Ум. Сухенький, сухесенький. Сухенький, маленький москалик. МВ. ІІ. 52.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 232.