Сусідський, а, е.

1) Сосѣдскій. Вела невеличкого сусідського хлопчика. Левиц. І. 288.

2) Принадлежащій сусіду 2. Достаточок був гарненький: сусідських хат зо три, чи з чотирі, клунька, комірки. Сим. 227.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 231.