Супочивок, вку, супочи́нок, нку, м. Отдыхъ, отдохновеніе, успокоеніе. Дай ти, Боже, Николайку, легкі спочивки. Гол. І. 229. Чорним очам спання нема, ніжкам супочинку. Чуб. V. 164.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 230.