Сунутися, нуся, нешся, гл.

1) Соваться. Не питаючи броду, не сунься у воду. Ном.

2) Медленно двигаться, надвигаться. Стрічкою сунулись козаки. Стор. МПр. 124.

Сунутися, нуся, нешся, гл. Броситься, ринуться. Сунулись тії тури в пущу, так і виваляли дерево; а князь за ними знай пускає стрілку за стрілкою. К. (ЗОЮР. II. 204). Він до челяді сунеться, — і челядь пропала. Шевч. ІІ. 28.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 229.