Стягатися, га́юся, єшся, сов. в. стягтися, гнуся, нешся, гл.

1) Стягиваться, стянуться.

2) Худѣть, похудать. Обоє старі із журби так уже стяглися, що аж злягли. Кв. І. 105.

3) Собираться, собраться со средствами, съ деньгами. Стяглись на ту скотинку у велику силу. Рудч. Ск. II. 142.

4) Стаскиваться, стащиться (съ мѣста). Стягтись, та поволоктись: казав чоловік, маку дам. Ном. № 10891.

5) Ссориться, поссориться. З салдатом — не з своїм братом, не стягайся. Ном. № 805.

6) Казаться, показаться долгимъ, продолжительнымъ. Перше їхати не стяглеся, а тепер ось як протягнеться. Радом. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 224.