Стухати, ха́ю, єш, сов. в. стухнути, хну, неш, гл.

1) Потухать, потухнуть, стухнуть. Нехай свічі до півночі не опухають. Мет. 219.

2) Спадать, спасть (объ опухоли).

3) Худѣть. Поки багатий стухне, то убогий опухне. Ном. № 5677.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 224.