Про УКРЛІТ.ORG

ступак

Ступак, ка, м.

1) Конная мельница.

2) Конь, хорошо идущій шагомъ. Чуб. II. 322. Чує Петро, — тупотять коні…. Роспізнає нешвидку ристь двох ступаків. К. ЧР. 150. Два бахмати, гривасті ступаки ішли під ними. К. МБ. XI. 143.

3) Перекладина въ лопатѣ или заступѣ для упора ноги при копаніи. Міусск. окр. Ум. Ступачо́к. Кінь-ступачок. Чуб. III. 183.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 222.

вгору