Стріп, пу, м.

1) Куча (дерева, напр). Шух. І. 178.

2)? Я з стодоли та у стріп, накрив мене житній сніп. Н. п.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 217.