Стрімко нар.

1) Ровно въ высоту. Очі грають, стан високий стрімко розігнувся. К. МБ. III. 247.

2) Круто. Стрімко крокви поставив. Канев. у.

3) Остроконечно. Не верши стіжка стрімко. Рк. Левиц.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 217.