Стручок, чка, м.

1) Стручекъ. Горох сію, два стручки, роди. Боже, чотирі. Чуб. III. 42.

2) Завитокъ шерсти на овчинѣ. Скільки на кожусі стручків, стільки дитині рочків. Ном. № 11622.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 220.