Струхнути, хну, неш, гл. = Струснути. Коли б струхнув хоть головою. Котл. Ен. II. 31.

Струхнути, хну, неш, гл. Сгнить. Корінь його струхне. К. Іов. 30. Галя може струхла там у землі. Рудч. Ск. І. 138.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 220.