Стругач, ча, м.

1) Обыкновеннаго устройства ножъ, которымъ выстругиваютъ предварительно дерево для ложки. Шух. І. 247.

2) Родъ лопатки для чистки дорожекъ. Щоб ти мені до обіда всі дорожки вичистив у садку. — Добре, я вичистю, зробіть мені тільки такий стругач, як дорожка завширшки. Чуб. II. 223.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 219.