Стрижка, ки, ж.

1) Ум. отъ стрига. стри́жка-перестрижка — такъ дразнятъ стриженныхъ. Екатер. у.

2) Остриженная овца. Овечка-стрижка. Мил. 42. Чтире стрижки чорненькії із ягняти маленькії. Гол. І. 47.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 215.