Стоячий, а, е.

1) Стоящій. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 1106.

2) Стоячій. Хоч лежачий, аби комір стоячий. Ном. № 8904.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 212.