Стоян, на, м.

1) Стоянъ въ постройкѣ. Тепер становлять хати на стоянах, а колись на лежнях. Лебед. у.

2) Дверной косякъ. Лебед. у.

3) Большая деревянная бочка на винокуренныхъ заводахъ. Н. Вол. у.

4) Стоячій улей. Подол. г.

5) = Стояк 1.

6) Большая лужа, оставшаяся послѣ разлитія воды? Понад дунаями вода стоянами. Чуб. V. 329.

7) Раст. = Смердючка. ЗЮЗО. І. 140. Ум. Стояно́к.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 212.