Стовп, па, м.

1) Столбъ, столпъ, колонна. К. Іов. 19. Шух. І. 76. Удівонько молода, та де в тебе стовпи, та де в тебе стовпи коня прив’язати. Н. п.

4) Столбъ, столбикъ какъ составная часть различныхъ машинъ: въ верклюзі, мяльниці, олійниці, походячій ступі, токарні и пр. Шух. І. 162, 163, 187, 305, 306. Вас. 159.

3) Сшитыя части невода длиной 100 — 150 саж. Вас. 185.

4) Основной капиталъ. Стовпа й проценту не брали три роки. Лебед. у.

5) Родъ дѣтской игры. Ив. 48. Ум. Стовпчик, сто́впчичок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 207.