Стиратися, раюся, єшся, сов. в. стертися, зітруся, трешся, гл.

1) Стираться, стереться.

2) Истираться, истереться. Було трошки тютюну в кисеті, та стерлося на попіл. Харьк. Зовсім стерся полоз, — от-от треба викидати. Харьк.

3) Сражаться, имѣть стычки. Стали ся ляхи з козаками стиратися. Н. п.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 204.